Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 910/24166/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПрокопанич Г.К.суддів :Алєєвої І.В., Татькова В.І. (доповідача)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Вестлізинг"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 р.та ухвалугосподарського суду міста Києва від 03.02.2014 р.за заявоюПП "Компанія "Володимирський масив"проскасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Спілка третейських суддів України" від 10.09.2013 у третейській справі № 1/05-2013у справі№ 910/24166/13 господарського суду міста Києваза позовом ТОВ "Вестлізинг"доПП "Компанія "Володимирський масив"простягнення заборгованості за участю представників: від позивача- не з'явилися від відповідача- Слободяник І.А., дов. від 16.10.2012 р.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року ПП "Компанія "Володимирський масив" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Спілка третейських суддів України" від 10.09.2013 р. у третейській справі № 1/05-2013, яким з ПП "Компанія "Володимирський масив" стягнуто на користь ТОВ "Вестлізинг" заборгованість в розмірі 531 636,19 грн. основного боргу, 94 343,57 грн. пені, 53 430,77 грн. штрафу, 26 717,64 грн. витрат, пов'язаних з розглядом третейської справи.

Обґрунтовуючи своє звернення до господарського суду, ПП "Компанія "Володимирський масив" зазначила, що склад третейського суду, який прийняв рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 Закону України "Про третейські суди", що відповідно до ст. 1225 ГПК України є однією з підстав для скасування спірного рішення третейського суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. (суддя Головіна К.І.) задоволено заяву ПП "Компанія "Володимирський масив" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Спілка третейських суддів України" від 10.09.2013 р. у третейській справі № 1/05-2013; скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Спілка третейських суддів України" від 10.09.2013 р. у третейській справі № 1/05-2013; стягнуто з ТОВ "Вестлізинг" на користь ПП "Компанія "Володимирський масив" витрати по сплаті судового збору в сумі 2 294 грн.

Прийнята ухвала місцевого господарського суду вмотивована тим, що вказаним вище третейський судом порушено вимоги чинного господарського процесуального законодавства, зокрема в частині незаконності сформованого складу суду для розгляду спору між даними сторонами, а також в частині вирішення питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 р. (головуючий суддя Лобань О.І., судді: Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.) ухвалу господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ТОВ "Вестлізинг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви ПП "Компанія "Володимирський масив" про скасування рішення третейського суду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 15.09.2011 р. між ПП "Компанія "Володимирський масив" та ТОВ "Вестлізинг" укладено Договір фінансового лізингу № 69, відповідно до п. 11.1 якого всі спори, розбіжності, вимоги та претензії, які виникають під час виконання цього договору або у зв'язку з ним, або витікають з нього, підлягають остаточному вирішенню у третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Спілка третейських суддів України" (надалі - Третейський суд) згідно з регламентом даного суду. Рішення третейського суду буде остаточним та обов'язковим для сторін і буде виконуватись ними у визначені строки, які вказані в рішенні третейського суду. Місце судового розгляду: місто Київ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Вестлізинг" звернулося до Третейського суду з позовом до ПП "Компанія "Володимирський масив" про стягнення заборгованості за Договором фінансового лізингу від 15.09.2011 р.

10 вересня 2013 року рішенням Третейського суду у справі № 1.05-2013 заявлені позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим Третейським судом рішенням ПП "Компанія "Володимирський масив" звернулася до господарського суду міста Києва із заявою про скасування даного рішення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що господарський суд міста Києва дійшов правильних висновків про наявність підстав для задоволення поданої заяви у відповідності з чинними нормами процесуального законодавства.

Вищий господарський суд України погоджується з позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

Статтею 14 Регламенту Третейського суду встановлено, що справи у Третейському суді розглядаються суддею одноособово або, за заявою сторони чи рішення Голови Третейського суду, будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі не менш ніж трьох суддів.

Водночас, у ст. 14 Закону України "Про третейські суди" визначено, що сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода. У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до статті 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов'язковий чи рекомендаційний характер.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами у даній справі не було погоджено чисельність та персональний склад третейського суду.

Так, відповідно до ст. 22 Регламенту Третейського суду за відсутності між сторонами домовленості про чисельний склад Третейського суду призначаються три третейських судді. Якщо конкретний спір не є складним, його ціна не велика, або існують інші поважні обставини, у порядку виключення, Голова третейського суду на власний розсуд може прийняти рішення про одноособовий розгляд такої справи, про що виносить відповідну ухвалу.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 23 Регламенту Третейського суду, якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення чи обрання третейського судді сторони не призначать чи не оберуть третейського суддю, суддя призначається Головою Третейського суду.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, сторони не надали свої пропозиції щодо кандидатури третейського судді, а тому суддя Третейського суду Михайловський Ю.А., в порядку ст. 11 та ст. 22 Регламенту прийняв рішення про розгляд даної справи одноособово ним як третейським суддею. При цьому, як підкреслено судами, в порушення встановлених вимог останнім було винесено не ухвалу, а розпорядження.

Статтею 1225 ГПК України встановлено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 6.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За результатом розгляду заяви господарський суд виносить ухвалу за правилами, встановленими ГПК України для прийняття (ухвалення) рішення з урахуванням особливостей відповідної категорії справ. Одна з таких особливостей полягає у тому, що господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, перелік яких є вичерпним та передбачений ст. 1225 ГПК України та ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди".

Беручи до уваги викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вірними висновками місцевого та апеляційного господарських судів щодо того, що прийняття рішення головою Третейського суду про призначення для розгляду спору між сторонами одноособово суддю Михайловського Ю.А. було здійснено без належних правових підстав, а тому прийняті у справі ухвала господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 р. є обґрунтованими та відповідають встановленим вимогам чинного процесуального законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11113 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Вестлізинг" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. у справі № 910/24166/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя І.В. Алєєва

Суддя (доповідач) В.І. Татьков